Компанія звернулася з позовом до ТОВ та Міністерства охорони здоров’я України про захист порушеного права інтелектуальної власності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подання ТОВ заяви на державну реєстрацію лікарського засобу, діючою речовиною якого є сполука, на думку позивача, тотожна з композицією, захищеною патентом України на винахід позивача, порушує його права інтелектуальної власності. Місцевий господарський суд позов задовольнив, апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, а позов задовольнив частково. Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги позивача і ТОВ, дійшов таких висновків.
Суди попередніх інстанцій виснували, що очікувана дата закінчення строку дії патенту – 15 квітня 2022 року, і цієї обставини жодна зі сторін спору не заперечувала. За збіжними висновками судів, у лікарському засобі, поданому на реєстрацію ТОВ, використана кожна ознака винаходу за патентом України позивача або ознака, еквівалентна формулі винаходу. З позовом до суду позивач звернувся у червні 2021 року. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, чинне на момент їх виникнення.
Згідно з послідовною позицією Верховного Суду Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» не передбачена можливість подання заявки на реєстрацію лікарського засобу та отримання державного реєстраційного посвідчення до закінчення терміну дії патенту. Порушенням прав володільця патенту вважається не лише безпосереднє використання винаходу без згоди володільця патенту, але й будь-яке посягання на права. Державна реєстрація є обов’язковою передумовою для введення лікарського засобу в цивільний обіг на території України. Відповідно, подання заявки на реєстрацію лікарського засобу, в якому використано винахід, права на який належать іншій особі і є чинними, по суті – підготовка до введення такого лікарського засобу в цивільний обіг, а тому є посяганням на права власника патенту.
Верховний Суд констатував, що Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» (Закон) набув чинності 13 квітня 2022 року, а отже не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, які виникли в лютому 2021 року й безпосередньо пов’язані з подачею ТОВ заяви на державну реєстрацію лікарського засобу та юридичними наслідками цієї дії.
ВС зазначив про те, що ні з прийняттям цього Закону, положення якого не мають зворотної дії в часі, ані будь-якими іншими законодавчими нормами не передбачено «узаконення» дій з подачі особою без згоди правовласника заяви на державну реєстрацію лікарського засобу, діючою речовиною якого є сполука, тотожна з композицією, що захищена згідно з патентом України на винахід (права на який є чинними на момент подачі такої заяви), тобто не передбачено ретроспективну правомірність дії особи, яка була вчинена з порушенням прав іншої особи в минулому.
Суд вказав, що саме собою закінчення дії патенту в майбутньому не впливає на юридичні наслідки того правопорушення, яке було вчинене в минулому.
Верховний Суд назвав помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування Закону до спірних правовідносин у цій справі (з огляду на його дію в часі) та виключив їх з мотивувальних частин оскаржуваних рішень. ВС скасував постанову апеляційного суду в частині зміни рішення суду першої інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов’язання ТОВ припинити порушення прав позивача на винахід за патентом України і в частині зобов’язання Міністерства відмовити в державній реєстрації лікарського засобу.
Також ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про заборону ТОВ використовувати винахід за патентом України в будь-якому іншому лікарському засобі та відмовив у задоволенні позову в цій частині у зв’язку з тим, що позивач не зазначив таких (інших) лікарських засобів і суди попередніх інстанцій не встановили, а позивач не довів конкретних обставин протиправного їх використання, що виключає можливість судового захисту шляхом заборони ТОВ використовувати винахід (сполуку) за патентом України в будь-якому іншому лікарському засобі, що містить відповідну сполуку. У решті судові рішення попередніх інстанцій залишені без змін.
Постанова КГС ВС від 27 квітня 2023 року у cправі № 910/9215/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110536260.
