Про це суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Микола Мазур наголосив під час міжнародної конференції «Правосуддя в національних судах у справах про міжнародні злочини», на якій також виступила суддя ВС у ККС Надія Стефанів.
До сесії, присвяченої обговоренню особливостей розгляду міжнародних злочинів у судах України, поточного стану справ, наявних викликів та рішень для захисту права на справедливий суд, долучився Микола Мазур. Центральною темою виступу судді став розгляд справ, пов’язаних із воєнними злочинами. Протягом 2022–2023 років національні суди постановили 48 вироків у кримінальних провадженнях за ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни). З них 37 – за процедурою in absentia, тобто спеціальною процедурою кримінального провадження (досудового розслідування та судового розгляду) за відсутності обвинуваченого.
Доповідач нагадав, що за даними Офісу Генерального прокурора до ЄРДР вже внесено відомості щодо 110 тис. воєнних злочинів, вчинених представниками країни-агресора та підконтрольних їй сил. Зважаючи на згадане, кількість справ цієї категорії суттєво збільшиться, що спричинить додаткове навантаження на суди.
«Щоб уникнути негативних наслідків, вкрай важливо вже сьогодні вдосконалити нормативну базу для того, щоб вона забезпечувала ефективний розгляд відповідно до європейських стандартів у галузі прав людини», – зауважив суддя.
Він також пояснив, що попри чутливість теми українські суди мають розглядати такі справи неупереджено та слідкувати за дотриманням усіх прав обвинувачених. Тільки в цьому випадку Україна може уникнути подальших позовів до ЄСПЛ від обвинувачених. Суддя нагадав про справу ЄСПЛ «Санадер проти Хорватії», у якій особа, яку національні суди засудили за скоєння воєнного злочину (розстріл 27 військовослужбовців, більшість із яких загинула), не лише не була покарана, а й отримала компенсацію від держави. Причиною стала відмова у повторному розгляді справи за позовом обвинуваченого.
На думку Миколи Мазура, Україні необхідно вже зараз зайнятися удосконаленням законодавства, щоб уникнути можливості подальших позовів щодо воєнних справ. Зокрема, мова йде про зміну ст. 438 КК України, а саме її розширення шляхом конкретизації переліку воєнних злочинів та їхніх складів, а також вдосконалення процедури in absentia. Вдосконалення потребує і процес повідомлення обвинувачених осіб про здійснення кримінального провадження щодо них і в майбутньому забезпечення можливості нового розгляду або перегляду вироків за клопотанням засуджених осіб, які були відсутні на момент розгляду.
Суддя наголосив, що на сьогодні законодавство дозволяє розглядати справи щодо воєнних злочинців, у тому числі й за процедурою in absentia, але найкращим та найшвидшим шляхом для формування єдиної судової практики й підходів до розгляду цієї категорії справ було б внесення відповідних змін до законодавства.
У своєму виступі Надія Стефанів розповіла про гендерну чутливість під час розслідування та судового розгляду справ про міжнародні злочини. Суддя звернула увагу на професійній і психологічній підготовці суддів, необхідній для розгляду справ, пов’язаних із сексуальним насильством. Також вона розповіла про розроблення спеціалізованих тренінгів і програм НШСУ, які допомагають підготувати суддів до роботи з постраждалими. Найчастіше жертвами цієї категорії злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, стають жінки та діти, які особливо чутливо сприймають будь-яку згадку про пережите. Ця вразливість може ускладнити розгляд справи, а отже й доведення провини кривдника, але завдання судді в такому разі – допомогти постраждалим та почути їхню думку.
В межах виступу доповідачка навела приклад розгляду справ, пов’язаних із примусовим переміщенням, викраденням, депортацією осіб і сексуальними злочинами міжнародними судами й трибуналами. Окремо обговорили тему прийнятності доказів, а саме використання судом доказів із відкритих та електронних джерел, перевірки їхньої автентичності чи надійності. Суддя також розповіла про практику ЄСПЛ щодо оцінки походження та процедури збору доказів із відкритих джерел як гарантії їх автентичності.
Надія Стефанів пояснила слухачам особливості застосування Протоколу Берклі, який містить принципи ведення розслідування порушень міжнародного кримінального права, прав людини та гуманітарного права, з використанням електронних цифрових даних. Його розробила школа права Університету Каліфорнії в Берклі разом із представниками ООН.
Крім того, суддя розповіла про практичні аспекти оцінки прийнятності доказів, а саме показань потерпілих у справах про сексуальне насильство під час збройного конфлікту. Звернула увагу й на особливості інтерв’ювання потерпілих представниками громадських організацій. Вона наголосила на важливості максимального врахування інтересів постраждалих та гендерних аспектів у ході розгляду справ про міжнародні злочини.
«Якісний розгляд гендерно чутливих справ можуть забезпечити лише гендерно чутливі суди», – констатувала Надія Стефанів.
До обговорення були запрошені судді, науковці та міжнародні експерти.
Захід організовано програмою USAID «Справедливість для всіх» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні, проєктом ЄС «Право-Justice», Інститутом Ассера (T.M.C. Asser Institute, Нідерланди), некомерційною організацією Global Rights Compliance, Вищою радою правосуддя, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України та Координаційним центром з надання правової допомоги (Безоплатна правнича допомога).
Фото надано організаторами заходу.
