Одним із нагальних питань, яке вже довго існує у сфері неплатоспроможності та банкрутства, є дисциплінарна відповідальність арбітражного керуючого. Без зміни ролі арбітражного керуючого подолати негативні тенденції в цій галузі було б неможливо. З уведенням у дію Кодексу України з процедур банкрутства відповідні структурні зміни свідчать про те, що ключове значення надається саме постаті арбітражного керуючого, який і повинен зробити все для відновлення платоспроможності боржника або, якщо вона не може бути відновлена, здійснити справедливий продаж майна й перерозподіл коштів пропорційно до заявлених вимог.
Про це розповів суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Володимир Погребняк під час круглого столу «Систематизація дисциплінарної практики та рекомендацій щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих».
На продовження дискусії щодо дисциплінарної відповідальності суддя ВС у КГС зазначив, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснює Міністерство юстиції України, яке є державним органом з питань банкрутства. Водночас Національна асоціація арбітражних керуючих України контролює дотримання професійних та етичних стандартів.
Що стосується контролю з боку господарських судів, у провадженні яких перебувають справи про банкрутство, Володимир Погребняк зауважив, що вказана функція процесуальна. Суд не ухвалює жодних управлінських рішень. Натомість правові позиції ВС слугують орієнтиром для судів першої та апеляційної інстанцій, які повинні відігравати активну роль у реалізації функції судового контролю, оцінювати всіх учасників справи задля підвищення ефективності цієї функції.
Як наголосив доповідач, суд має право на відсторонення арбітражного керуючого на всіх стадіях розгляду справи. Саме рішення про відсторонення арбітражного керуючого – це наслідок визнання дії чи бездіяльності арбітражного керуючого, і відбувається таке відсторонення через механізм скарги на його дії. У зв’язку зі змінами в процедурах апеляційного й касаційного оскарження такі категорії спорів до ВС практично не надходять. Судова практика остаточно формується на рівні апеляційних судів.
Володимир Погребняк також навів статистику щодо здійснення відповідних заходів контролю та притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
Так, за даними ЄДРСР, за період з 1 січня 2019 року до 18 квітня 2024 року суди першої та апеляційної інстанцій постановили 19 окремих ухвал про необхідність усунення порушень і недоліків у роботі арбітражних керуючих.
Крім того, як свідчить аналіз окремих ухвал, вони постановлені судами у зв’язку з неподанням ліквідатора боржника на затвердження звіту та ліквідаційного балансу; неявкою в судове засідання; невиконанням обов’язків з організації проведення зборів кредиторів відповідно до ст. 48 КУзПБ; невжиттям заходів для проведення процедури санації; поданням ліквідатором ліквідаційного балансу без достовірних даних про актив і пасив боржника, що загалом виключає можливість його затвердження господарським судом; невжиттям заходів щодо формування ліквідаційної маси; неоформленням ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.
На завершення Володимир Погребняк висловив переконання, що започатковані КУзПБ зміни й загальний вектор руху до посилення незалежності арбітражного керуючого як ключового учасника провадження у справі про банкрутство будуть результативними.
Захід організовано Міністерством юстиції України спільно з Національною асоціацією арбітражних керуючих України.
