Колегія суддів Чернівецького апеляційного суду розглянула цивільну справу за позовом банку до відповідачки – клієнтки фінансової установи, відмовила в задоволенні апеляційної скарги банку та залишила рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців без змін. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про неправомірність вимог фінансової установи та визнав рішення суду таким, що ухвалене з дотриманням вимог законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що в травні 2022 року відповідачка підписала анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та в подальшому отримала банківську картку.
В листопаді того ж року банк встановив їй кредитний ліміт у розмірі 5 тисяч грн., який 16 січня 2023 року був збільшений до 25 тисяч грн, а на наступний день – до 36 тисяч грн.
При цьому, суд також встановив, що в період часу з 15 січня по 18 січня 2023 року невідома особа, отримавши несанкціонований доступ до рахунку відповідачки, здійснила перекази та оплати на ігрових сайтах в мережі Інтернет на загальну суму 35 281,90 грн.
Служба безпеки банку провела перевірку та підтвердила, що, дійсно, в ці дні відбувалися авторизації в акаунті клієнтки. Завдяки зміненому паролю був відновлений доступ до її "Приват24", а в онлайн чаті зафіксоване звернення для збільшення кредитного ліміту.
Незважаючи на це, представник фінансової установи звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що банк в повному обсязі виконав обов’язки про надання банківських послуг клієнтці, а тому вважав, що вона повинна компенсувати банку заявлену суму боргу, яка складалася з 35 822 грн кредитних коштів та ще 9 333 грн прострочених відсотків, які утворилися через несплату у визначені договором строки кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Шевченківський районний суд м.Чернівців відмовив в задоволенні позову. Як встановив суд, і позивач не заперечував, відповідачка зверталася до банківської установи з проханням повернути кошти та скасувати відсотки і повідомила правоохоронні органи про вчинення стосовно неї шахрайських дій.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та оскаржив його в апеляційному порядку. Свою скаргу апелянт аргументував тим, що саме клієнтка своїми діями сприяла розголошенню конфіденційної інформації, і це дало змогу стороннім особам здійснювати несанкціоновані платіжні операції. Крім того, наполягав на тому, що кримінальне провадження, відкрите за фактом шахрайства, до постановлення вироку не свідчить про вчинення злочину стосовно позичальниці.
Колегія суддів Чернівецького апеляційного суду погодилася з ухваленим рішенням – банк не довів, що саме відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню інформації, яка надає доступ до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати несанкціоновані платіжні операції. Також суд визнав недоведеним той факт, що саме відповідачка ініціювала збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів взяла до уваги і нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою.
«Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, колегія суддів виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними», - йдеться у постанові.
Суд наголосив, що «у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів».
За цих обставин Чернівецький апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
