У березні 2020 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернулась громадянка С. з позовом до Держави України в особі Кабінету Міністерства України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я.

Позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що 6 червня 2014 року під час проведення АТО поблизу автодороги Харків-Ростов, біля смт. Донецьке Слов’янського району Донецької області був обстріляний автомобіль, в якому вона перебувала в якості пасажира, та отримала вогнепальне поранення. У 2015 році громадянці С. встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.

Позивачка вважає, що відповідач зобов‘язаний відшкодувати моральну шкоду, яка полягала у вкрай тяжких і незворотних моральних та фізичних стражданнях та хвилюваннях, спричинених каліцтвом внаслідок терористичного акту, а також відсутністю ефективного незалежного розслідування протягом більше ніж 5 років, яку позивачка оцінює в розмірі 1 000 000 грн. Крім того, тілесні ушкодження суттєво обмежили її життєдіяльність, через відсутність нижньої кінцівки позивачка не в змозі пересуватись без милиць чи протезу, внаслідок чого почуває себе неповноцінною.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за фактом завдання С. тілесного ушкодження до теперішнього часу триває досудове розслідування. У справі не встановлено, що ушкодження здоров'я позивачки відбулося саме внаслідок дій Держави України. Якщо позивачка вважає, що вона отримала поранення внаслідок діяння російської федерації чи незаконних збройних формувань так званої «ДНР», то за це не може бути відповідальною Україна.

Територія, на якій позивачка отримала поранення, була віднесена до території, на якій здійснювалася антитерористична операція. Однак, позивачка не доводила, що Держава Україна знала про можливість обстрілу незаконними збройними формуваннями автомобіля, в якому перебувала позивачка у якості пасажира, могла вжити, але не вжила заходи з попередження такого обстрілу.

Слов’янським міськрайонним судом Донецької області відмовлено у задоволенні позовних вимог С. до Держави України в особі Кабінету Міністерства України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я.

Постановою Верховного Суду від 09.04.2025р. касаційну скаргу С. залишено без задоволення.

Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 20.11.2023 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 07.05.2024р. залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.