Cпадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс). Такий строк становить шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті у випадках, встановлених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Водночас спадкоємець має право відкликати відмову протягом строку, встановленого для її прийняття (стаття 1273 Кодексу).
Законодавством України передбачено, що спадкоємець має право не просто відмовитися від прийняття спадщини, а здійснити відмову на користь іншої особи. Однак це може бути не будь-яка особа, а певне коло осіб, залежно від виду спадкування.
Так, відповідно до статті 1274 Кодексу:
- спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом;
- якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім’я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем;
- спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
На користь яких осіб відмова не можлива
Не допускається відмова від прийняття спадщини на користь осіб, які усунені від прав спадкування, а також відказоодержувачів, оскільки відмова допускається лише на користь спадкоємців, а відказоодержувач спадкоємцем не вважається.
Подання заяви
Заява про відмову від прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.
Заяви, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей, не приймаються.
Подати заяву можна декількома способами:
- особисто прибути до нотаріуса. У цьому випадку нотаріальне засвідчення справжності підпису на заяві не потрібне;
- надіслати заяву засобами поштового зв’язку чи надіслати заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, технічними засобами електронних комунікацій. У цьому випадку нотаріус прийме таку заяву, заведе спадкову справу та повідомить спадкоємця про необхідність або надіслати (засобами поштового зв’язку) заяву справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або особисто прибути до нотаріуса (п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
Особливості реалізації права на відмову від спадщини окремих осіб
Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (стаття 1273 Кодексу).
Відмова від частки у спадщині спадкоємця
Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (стаття 1274 Кодексу).
Визнання відмови від прийняття спадщини недійсною
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу (стаття 1274 Кодексу).
Так, відмова від спадщини може бути визнана недійсною у випадках, коли вона мала місце під впливом насилля, погрози, обману, помилки або інших обставин.
