Поновлення батьківських прав є правовим механізмом, що дозволяє матері чи батькові, позбавленим батьківських прав, звернутися до суду з позовом про їх відновлення. Таке звернення можливе лише за умови відсутності підстав, які слугували для позбавлення прав (стаття 169 Сімейного кодексу України).
Право на позов належить виключно матері або батькові; органи опіки та піклування, родичі чи сама дитина такого права не мають.
Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом, а також якщо на час розгляду справи дитина досягла повноліття. У випадку одночасного подання заяви про усиновлення та заяви про поновлення батьківських прав суд розглядає їх у одному провадженні. (стаття 169 Сімейного кодексу України).
Позовна заява про поновлення батьківських прав приймається судом незалежно від часу ухвалення рішення про позбавлення. Справи розглядаються у порядку цивільного судочинства за місцем проживання або перебування відповідача з дотриманням вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України. Суд при розгляді справи враховує інтереси дитини, думку другого з батьків та осіб, з якими вона проживає, а також позицію самої дитини, якщо вона може її висловити.
До позовної заяви додаються документи та інші докази, що підтверджують виправлення поведінки позивача або відсутність підстав для позбавлення прав, зокрема:
- документ, що посвідчує особу, РНОКПП;
- довідка про склад сім’ї;
- свідоцтво про народження дитини;
- рішення суду про позбавлення прав;
- довідка про відсутність заборгованості зі сплати аліментів;
- акт обстеження умов проживання;
- пояснення свідків, характеристики з роботи та місця проживання;
- медичні довідки (про лікування від залежностей, психічний стан);
- інші документи, що підтверджують покращення матеріального чи житлового стану, зміну способу життя;
- висновок органу опіки та піклування щодо доцільності поновлення прав.
Суд враховує такі обставини, як сплата аліментів, відновлення спілкування з дитиною та участь у її вихованні, проходження лікування від залежностей, наявність належних житлових умов і постійного доходу, критичне ставлення до минулої поведінки, відсутність адміністративної чи кримінальної відповідальності. Висновок органу опіки може бути відхилений судом, якщо він суперечить інтересам дитини.
Після набрання рішенням законної сили суд надсилає його органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Батьки, поновлені у правах, знову набувають усіх прав та обов’язків щодо дитини. У разі відмови у позові повторне звернення можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду.
