7 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав до палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС справу за позовом фізичної особи – підприємця до Головного управління Державної податкової служби, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення про податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов’язання за платежем та застосовано штрафні санкції.
Суди першої та апеляційної інстанцій залишили позовну заяву без розгляду, мотивуючи тим, що позивач пропустив строк звернення до суду та не навів поважних причин пропуску.
Під час розгляду касаційної скарги ФОП, яка оскаржила рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів КАС ВС визначила, що спірним у цій справі є, зокрема, питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення.
Верховний Суд уже розглядав зазначене питання, і в постанові від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18 висловив правову позицію, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов’язань або інших рішень) впливає та зумовлює різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржене.
Колегія суддів вважає за необхідне відступити від вказаного висновку Верховного Суду з огляду на таке.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист – строк звернення та момент обрахунку його початку, але й на природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Нормами Податкового кодексу України визначено спеціальний строк для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у разі, якщо проводилася процедура адміністративного оскарження. Такий строк становить один місяць з дня закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56 ПК України).
Крім того, спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання після використання процедури адміністративного оскарження об’єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
Відповідно до ч. 1 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
З текстом Ухвали Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року у справі № 500/2486/19 (адміністративне провадження № К/9901/19455/20) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
