Про це сказала суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак на лекції в рамках підготовки для підтримання кваліфікації суддів судових палат у цивільних справах апеляційних судів, присвяченій питанням застосування норм процесуального права.
Аналізуючи судову практику, Ольга Ступак звернула увагу на постанову КЦС ВС від 21 квітня 2022 року у справі № 522/4235/20. У цій справі апеляційний суд вважав, що строк на оскарження судового рішення пропущений на три дні, що стало підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. «В разі, коли строк пропущений лише на кілька днів, треба наводити ґрунтовні мотиви, чому все ж таки немає підстав для його поновлення», – сказала доповідачка.
Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду, оскільки він не звернув увагу на те, що повний текст судового рішення складено 26 травня 2021 року, а заявник подав апеляційну скаргу 29 червня 2021 року. У період із 26 червня 2021 року (субота) до 28 червня 2021 року (День Конституції України) були вихідні та святкові дні, а тому останній день подання апеляційної скарги – 29 червня 2021 року (вівторок). Тож апеляційний суд не застосував ч. 3 ст. 124 ЦПК України (якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день).
У постанові КЦС ВС від 18 грудня 2019 року у справі № 522/24541/17, яку розглянула далі Ольга Ступак, ідеться про те, що апеляційний суд відмовив у відкриті провадження, оскільки пропущений строк на оскарження судового рішення і немає клопотання про його поновлення. КЦС ВС вказав, що апеляційний суд спочатку повинен був залишити апеляційну скаргу без руху та надати заявнику десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку й наведення підстав для його поновлення.
Також доповідачка акцентувала, що у разі оскарження судового рішення особою, яка не брала участі в розгляді справи, потрібно враховувати момент, коли особа дізналася про існування рішення, що порушує її право чи інтерес, оскільки до цього вона не мала об’єктивної можливості знати про таке рішення та оскаржити його.
Крім того, Ольга Ступак звернула увагу, що в разі, коли апеляційну скаргу подала особа, яка не брала участі у справі, але чиї права та інтереси порушує оскаржуване рішення, апеляційний суд не може одразу відмовити у відкритті провадження. Спочатку треба відкрити провадження, після чого перевірити, чи дійсно оскаржуваним рішенням порушуються права та інтереси особи, і вже потім, якщо для цього є підстави, закрити провадження. Доповідачка навела як приклад ухвалу ВП ВС від 7 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц щодо цього.
У постанові КЦС ВС від 1 квітня 2020 року у справі № 503/1904/16-ц розглянуто таке питання. Апеляційна скарга була залишена без руху, особі вказано на необхідність сплатити судовий збір. Вона клопотала про звільнення від сплати судового збору. Апеляційний суд однією ухвалою відмовив у задоволенні клопотання та повернув апеляційну скаргу заявнику через невиконання вимог про усунення недоліків. КЦС ВС скасував зазначену ухвалу. «Це надмірний формалізм. Спочатку суд повинен вирішити клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору. Якщо відсутні підстави для задоволення клопотання, суд, відмовляючи в його задоволенні, повинен продовжити строк на усунення недоліків», – сказала Ольга Ступак.
Кім того, вона розповіла про стандарти доказування в цивільному процесі. Якщо суд першої інстанції вважав доведеними позивачем ті чи інші обставини й задовольнив позов, натомість апеляційний суд скасував це рішення через недоведення позивачем зазначених обставин, суду апеляційного інстанції треба мотивувати своє рішення. «Якщо суд першої інстанції встановлює обставини з посиланням на певні докази, то підставою для переоцінки обставин апеляційним судом може бути лише порушення процедури дослідження і оцінки доказів або прийняття судом неналежних чи недопустимих доказів», – сказала Ольга Ступак.
Постанова ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі № 464/104/16-ц – про застосування висновків і вказівок суду касаційної інстанції. Інколи трапляється, що в постанові суду касаційної інстанції, якою справу направлено на новий розгляд, зроблено певні висновки. Але поки тривав повторний розгляд, змінилася правова позиція Верховного Суду. В такій ситуації потрібно керуватися саме останнім правовим висновком. Доповідачка нагадала про умовну ієрархію висновків Верховного Суду: висновки ВП ВС, потім – об’єднаних палат, палат, колегій касаційних судів у складі ВС.
Також вона навела правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18, в якій зазначено, що на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання про залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів.
Крім того, доповідачка нагадала правові висновки Об’єднаної палати КЦС ВС щодо неможливості подання позову до померлої особи (постанова від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц) та неможливості звернення до суду з позовом відокремленого підрозділу юридичної особи (постанова від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19).
У постанові КЦС ВС від 8 грудня 2021 року у справі № 639/4436/17, звернула увагу суддя, йдеться про ситуацію, коли апеляційний суд закрив, як він вважав, відкрите помилково апеляційне провадження, оскільки рішення, на яке подано апеляційну скаргу, вже скасовано за скаргою іншої особи. КЦС ВС не погодився з такою позицією, оскільки немає такої підстави для закриття провадження, як розгляд справи, що вже відбувся за апеляцією іншого учасника процесу. В такому випадку суд має розглянути справу за другою апеляційною скаргою відповідно до ст. 370 ЦПК України і, якщо дійде іншого, ніж у першому рішенні, висновку, повинен скасувати попередню постанову апеляційного суду та ухвалити нову.
Ольга Ступак наголосила на тому, що неповідомлення належним чином учасника справи про її розгляд є безумовною підставою для скасування винесеного в цій справі рішення (постанова ОП КЦС ВС від 5 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11). Суд не може розглядати в порядку спрощеного провадження спори, в яких заявлені немайнові вимоги (постанова КЦС ВС від 30 вересня 2022 року у справі № 331/2748/21).
Під час відповідей на запитання на лекції обговорили актуальну нині проблему щодо втрачених проваджень. Ольга Ступак закликала суддів апеляційних судів активніше застосовувати інститут відновлення втраченого провадження та в разі потреби ініціювати відновлення провадження судами першої інстанції.
Презентація Ольги Ступак – https://cutt.ly/rB8ZnCf.
Верховний Суд
