7 липня 2021 року суддя-спікер судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак поділився практикою оскарження реєстраційних дій у судовому порядку зі слухачами освітньої платформи «Legal High School» у межах спецкурсу для адвокатів аграрного сектору.
Зокрема, Юрій Чумак зазначив, що сьогодні суди дійшли висновку, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на яких особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.
Спікер наголосив, що ухвалення судових рішень, пов’язаних з питаннями державної реєстрації, обов’язково має супроводжуватись одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав.
Під час виступу суддя навів низку ключових постанов Верховного Суду, які мають актуальне значення для юристів-практиків, що спеціалізуються у відповідній сфері права, зокрема:
- право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього речового права;
- право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації речового права на неї, а не з моменту реєстрації нотаріусом правочину відчуження такої ділянки;
- моментом укладення договору оренди земельної ділянки є саме його державна реєстрація, якщо сторони не передбачили в договорі інше;
- записи, що містяться в державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії;
- необхідність укладення додаткової угоди не спростовує факту, що на час ухвалення оспорюваного рішення про державну реєстрацію ТОВ мало право користування земельною ділянкою, а отже скасування відповідного рішення не призведе до поновлення прав позивача на земельну ділянку;
- оспорення іншим орендарем рішення державного реєстратора, ухваленого за наслідком укладення нового договору оренди між власником земельної ділянки – фізичною особою та юридичною особою, має відбуватися в порядку цивільного судочинства;
- навіть якщо буде встановлено, що суб'єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача;
- частинами 1, 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено випадки відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, які є вичерпними. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим законом, заборонена;
- за умови непідтвердження наявності підстав, що свідчать про нікчемність договору купівлі-продажу спірного об'єкта, а також неоспорення відповідного договору підстави для скасування вчиненого на його підставі запису про реєстрацію права власності відсутні;
- якщо державна реєстрація спірного майна здійснена з порушенням чинного порядку такої реєстрації, майно зареєстроване за неіснуючою адресою, це є підставою для скасування такої реєстрації.
Детальніше з презентацією судді-спікера судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Юрія Чумака можна ознайомитися за посиланням.
