Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» оскаржила до суду витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданий Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області, у якому для території понад 10 га у м. Костополі визначено цільове призначення – для забезпечення функціонування залізничного транспорту, із коефіцієнтом функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0.
Позивач вважав неправильним визначення такого коефіцієнта, просив суд зобов’язати відповідача застосувати коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0 із цільовим призначенням «для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту».
Суди відмовили в задоволенні позовних вимог, констатуючи, що ГУ Держгеокадастру діяло в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Верховний Суд роз’яснив, що Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489) – чинний нормативно-правовий акт, застосування якого є обов’язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні відповідних витягів із технічної документації.
Згідно з цим Порядком (пункти 3, 5 розд. ІІ) коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.
У Порядку № 489 (додаток 1) є дві примітки: для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0; у разі якщо у відомостях Держземкадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
Суд наголосив на тому, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливості вибору суб’єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов’язковим, і розмір цього коефіцієнта має відповідати Порядку № 489.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
У цій справі з огляду на те, що у відомостях Держземкадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаної земельної ділянки, управління Держгеокадастру правомірно видало витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта функціонального використання Кф – 2,0, як того вимагає Порядок № 489.
Суд указав, що чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку, що й необхідно вчинити позивачеві.
Постанова Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 (адміністративне провадження № К/9901/61698/18).
