Стягнути з приватного підприємця на користь його клієнтки 25000 гривень пені та 5000 гривень моральної шкоди – таке рішення Хмельницького міськрайонного суду залишив без змін апеляційний суд, відхиливши апеляційну скаргу ФОП.
Звертаючись до суду з позовом, хмельничанка пояснила, що у червні 2021 року вона уклала договір з підприємцем на виготовлення меблів вартістю 71745 гривень. За документом продавець зобов`язувався виконати послугу за 60 робочих днів, тобто до 17 вересня 2021 року.
Утім частину комплекту меблів їй доставили лише 13 квітня 2022 року й оглянути без сплати залишкової вартості – 14100 гривень – не дозволили. Розпакувавши товар удома, замовниця виявила, що немає значної частини складових елементів до шафи-тумби, а матеріали, з яких були виготовлені корпус і фасад шаф, не відповідали передбаченому договором, бо були значно дешевші.
Зважаючи, що мебляр не виконав зобов’язання у визначений строк, жінка просила стягнути з нього пеню з розрахунку 3% від загальної вартості за весь строк невиконання договору станом на день подання позову у сумі 495 040 гривень. Крім того, через порушення умов договору позивачка та члени її сім`ї змушені були проживати в помешканні без меблів, що спричинило дискомфорт та постійні переживання – через це просила стягнути ще й моральну шкоду, яку оцінила у 15000 гривень.
З рішенням місцевого суду про часткове задоволення позову підприємець не погодився. У апеляційній скарзі просив його скасувати й відмовити у задоволенні позовних вимог.
На його думку, висновок місцевого суду про те, що він прострочив виконання замовлення на 230 днів, – безпідставний, оскільки відповідно до договору, строк виконання замовлення починається з моменту здійснення покупцем попередньої оплати у розмірі 70% від вартості. Тобто, позивачка повинна була внести 50221 гривню попередньої оплати, вона ж сплатила не повний аванс – 50000 гривень й крім цього, не доплатила ще 7645 гривень, фактично порушивши умови договору.
Також додав, що замовниця неодноразово змінювала конфігурацію меблів, відмовлялася спілкуватися та узгодити дату доставки, тому уважає, що він не несе відповідальності за прострочення виконання замовлення.
Суддівська колегія ХАС відхилила усі доводи апелянта. Зауважила, що у п. 2 укладеного договору визначено: покупець сплачує продавцю попередню оплату у сумі 50000 грн. Тобто сторони встановили конкретний розмір попередньої оплати, яку замовниця повністю сплатила, тому посилання на п. 3.1. договору, у якому йдеться про сплату 70% ціни договору, ХАС уважає у цьому випадку безпідставним.
«Крім того, самим відповідачем не заперечувався факт, що після сплати попередньої оплати в сумі 50000 грн відповідач приступив до виготовлення меблів, виготовив їх і 13 квітня 2022 року поставив замовнику, що свідчить про погодження відповідача з розміром попередньої оплати», – зазначив апеляційний суд, додавши, що цих же причин відхилив і доводи, що позивачка не погодила ескізи меблів.
Щодо 7645 грн, які, за словами апелянта, недоплатила позивачка, то суд вказав, що за договором ця сума – заставна вартість меблів, яку покупець передає майстрові після завершення монтажних робіт з встановлення меблів, тому ця обставина не має значення при вирішенні спору щодо порушення строків виготовлення меблів та їхньої якості.
З текстом постанови апеляційного суду у справі № 686/16879/22 можна ознайомитися у ЄДРСР.
