Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу, подану представником відповідачки на рішення місцевого суду, яким задоволено позов та встановлено позивачеві, як спадкоємцеві за правом представлення, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька додатковий тримісячний строк, який обчислюється з часу набрання рішенням законної сили.

Апелянт просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове — про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд, не погодившись із позицією суду попередньої інстанції при вирішенні цього спору, задовольнив апеляційну скаргу відповідачки та скасував оскаржуване судове рішення.

Із матеріалів справи відомо, що батько позивача за життя заповіту не склав, а після смерті відкрилася спадщина за законом на все належне йому майно.

Відповідно до законодавства у шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася сестра нині покійного спадкодавця, яка є спадкодавицею другої черги, і прийняла спадщину, оскільки інших заяв про прийняття спадщини не надійшло.

З огляду на такі обставини, син спадкодавця, який входить до числа спадкоємців першої черги, звернувся до місцевого суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини. Позивач вказував, що пропустив строк із поважних причини, оскільки проходив очну частину професійної підготовки у вищому навчальному закладі, хворів, а також просив зважити на те, що в Україні триває воєнний стан.

Взявши до уваги такі обставини справи, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги.

Однак Рівненський апеляційний суд з такими висновками суду погодитися не зміг.

Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/14 зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

• тривала хвороба спадкоємців;
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов’язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
• необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22 вказав, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об’єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Скасовуючи оскаржуване рішення, колегія судді взяла до уваги те, що наведені позивачем обставини, за яких пропущений строк для прийняття спадщини, не є поважними причинами для визначення відповідного додаткового матеріально-правового строку.

Відомо, що позивач і справді перебував на навчанні та хворів сумарно півтора місяця, тоді як законодавством передбачено шість місяців для звернення із заявою про прийняття спадщини. Решту часу він перебував за місцем служби, що не пов’язана із виконанням військового обов’язку, та місцем проживання, що знаходяться в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці з місцем відкриття спадщини.

Не погодився апеляційний суд і з необґрунтованими висновками суду попередньої інстанції про те, що як початок, так і кінець строку прийняття спадщини позивачем відбувалося в умовах воєнного стану, оскільки за місцем її відкриття та місцем проживання позивача не ведуться активні бойові дії. Тому ця обставина також не підтверджує наявність істотних, непереборних та вагомих перешкод для подання позивачем заяви про прийняття ним спадщини після смерті батька у визначений законодавством строк.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 20 травня 2025 року у справі № 556/2827/24 (провадження № 22-ц/4815/591/25).