Освіта є фундаментом для розвитку будь-якої нації. Вона формує не лише професійні навички, але й світогляд, цінності та культуру. Сьогодні наша країна бореться за незалежність і свій євроінтеграційний вибір. Ми стоїмо на захисті ключових цінностей, на яких засновано Європейський Союз. Це свобода, демократія, рівність, верховенство права, повага до прав людини та людської гідності. До того ж наш євроінтеграційний вибір – це не так про зміну законодавства, як про зміну світогляду правників. І саме завдяки освіті ми можемо виховувати майбутніх юристів, для яких ці цінності будуть головним орієнтиром у їхній роботі.
Таку думку висловив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття Третьої літньої академії міжнародного права.
Голова ВС подякував Програмі підтримки ОБСЄ для України в рамках проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни», Українській асоціації міжнародного права і Національній академії правових наук України за організацію та підтримку в проведенні цього заходу, який є важливою платформою для обговорення ключових питань міжнародного права, і за постійний внесок у просвіту молодих українських юристів.
Також Станіслав Кравченко зазначив, що судова система України має вагомі напрацювання у вивченні й застосуванні практики Європейського суду з прав людини, а віднедавна скеровує значні зусилля і на аналіз рішень Суду справедливості Європейського Союзу в контексті застосування національного законодавства.
Цьогоріч програма Літньої академії міжнародного права присвячена питанням міжнародного правосуддя, взаємодії міжнародного і національного права, міжнародного гуманітарного права, санкційної політики ЄС, цифрових прав, діяльності майбутнього Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України – найбільш актуальним темам у сучасних реаліях. Акцент на актуальній проблематиці є дуже важливим, адже упродовж року, що минув після Другої літньої академії, багато чого змінилось. Зокрема, Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, а також підписала угоду з Радою Європи про створення Спеціального міжнародного трибуналу.
«Це значний крок у розвитку міжнародного права та ефективний механізм, який навіть якщо й не зможе повністю запобігти розв’язанню агресивних війн у майбутньому, то принаймні забезпечить належну правову оцінку діям держави-агресора з позиції міжнародного права», – зауважив Голова ВС.
Про роль ВС у виконанні Україною рішень ЄСПЛ розповів суддя ВС у Касаційному цивільному суді Дмитро Гудима на лекції «Вжиття додаткових заходів індивідуального характеру для виконання рішень Європейського суду з прав людини: досвід Великої Палати Верховного Суду».
Лектор зауважив, що в разі визнання ЄСПЛ порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для виконання рішення Суду передбачено вжиття заходів загального й індивідуального характеру. Перші не стосуються конкретного заявника, вони покликані усунути системні проблеми, що зумовили порушення конвенційних прав. Це, наприклад, приведення законодавства у відповідність до вимог Конвенції, а також зміна судової чи адміністративної практики.
Основним заходом індивідуального характеру є відшкодування заявникові шкоди, завданої порушенням його прав. А додаткові – це заходи, що дають змогу відновити, наскільки це можливо, попередній юридичний стан, який заявник мав до порушення. Таке відновлення може відбуватися, зокрема, шляхом повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі. У виняткових випадках ЄСПЛ прямо вказує ті додаткові заходи індивідуального характеру, які має вжити держава.
Рекомендація № R (2000) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» визначає, що повторний розгляд справи варто застосовувати особливо тоді, коли потерпіла сторона і далі зазнає негативних наслідків від рішення, ухваленого на національному рівні (щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше, ніж через повторний розгляд або поновлення провадження); коли рішення ЄСПЛ спонукає до висновку, що оскаржене рішення національного суду суперечить Конвенції або в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.
Суддя зауважив, що хоча положення цієї Рекомендації є нормами м’якого права (не є імперативними), ВП ВС, починаючи з 2018 року, неухильно ними керувалася (див., напр., постанови ВП ВС від 7 лютого 2018 року у справі № 9101/94335/2012, від 20 лютого 2018 року у справі № 775/15/15-к, від 27 лютого 2018 року у справі № 756/5578/15-к).
Звернув увагу доповідач і на постанову ВП ВС від 28 березня 2018 року у справі № 2-428/11. В ній є висновок про те, що перегляд судових рішень не можна застосовувати у випадках, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань: слід усунути лише шляхом вжиття заходів загального характеру; не стосуються особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень; не стосуються справи, про перегляд судового рішення в якій подана заява; стосуються лише тривалості розгляду справи чи тривалості невиконання ухвалених у ній судових рішень. У наступних справах ВП ВС дотримувалася цих висновків.
Також лектор висвітлив питання про застосування встановленого у ст. 424 ЦПК України 10-річного строку на перегляд рішень національних судів після встановлення ЄСПЛ порушення Конвенції. Він навів випадки, за яких ВП ВС такий преклюзивний строк не застосовувала і створила передумови для змін до процесуальних законів у березні 2025 року (див. постанови ВП ВС від 7 липня 2021 року у справі № 2-а-256/08 щодо виконання рішення ЄСПЛ у справі «Горяйнова проти України» та від 23 листопада 2022 року у справі № 2318/1249/2012 щодо виконання рішення ЄСПЛ у справі «Жвавий проти України»).
Із презентацією можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Vhittya_dod_zah_ind_har_ESPL_15_07_25.pdf.
Лекція – https://www.youtube.com/watch?v=MlYqIj6fc7w.
Крім того, Дмитро Гудима прочитав лекцію та провів практичні заняття на тему «Належне структурування юридичного тексту як один з показників його якості». Зокрема, він розглянув питання про те, що таке якісний юридичний текст і якою має бути його структура. Акцентував на тому, що такий текст слід викладати словами, які зрозумілі для адресата, тобто текст треба адаптувати для потенційного читача.
Суддя зауважив, що часто трапляються процесуальні документи, які перевантажені непотрібною інформацією, що лише ускладнює сприйняття тексту. Також він звернув увагу, що оформлення документа важливе для його сприйняття.
Лектор розглянув два принципи правильного подання інформації в юридичних текстах («контекст передує подробицям», «висновок (суть) передує роздумам»), наголосив на необхідності структурування таких текстів за ключовими питаннями та написання вступу (резюме) до багатосторінкового документа. Він порадив готувати юридичні тексти за схемою CREAC: після контексту та суті (C) цитувати нормативні приписи (R) та практику їх застосування Верховним Судом (E); далі наводити факти (обставини) справи та їхній зв’язок із наведеними приписами та судовою практикою (A); на завершення – повторити висновок, тобто суть (C).
Із презентацією можна ознайомитися за посиланням – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Stryktyr_tekst_18_07_2025.pdf.
У межах виступу, присвяченого практиці Європейського суду з прав людини, перший заступник керівника Апарату – керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли звернув увагу, зокрема, на механізм звернення до ЄСПЛ із консультативним запитом, передбачений Протоколом № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Його суть полягає в тому, що в разі виникнення у справі, яка розглядається вищою судовою інстанцією держави-члена Ради Європи, принципових питань, що стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї, такий суд може звернутися до ЄСПЛ із консультативним запитом. Якщо ЄСПЛ вбачатиме підстави для розгляду такого запиту, то надасть на нього консультативний висновок, який матиме рекомендаційний характер.
«Загалом цей Протокол є ознакою фундаментальної політики субсидіарності Європейського суду з прав людини, оскільки ЄСПЛ завжди вказує на те, що його роль є допоміжною в країнах Ради Європи. Основна роль у застосуванні Конвенції, практики Суду і, що найважливіше, дотриманні прав людини належить саме національним судам», – зауважив Расім Бабанли.
Він також нагадав про нещодавній запуск українськомовної версії Платформи обміну знаннями ЄСПЛ – корисного аналітичного ресурсу, на якому розміщені постійно оновлювані посібники із судової практики за кожною зі статей Конвенції, за наскрізними темами і ключовими питаннями, які дають широку й чітку панораму того, як те чи інше правове питання вирішується у практиці ЄСПЛ.
У своїй презентації Расім Бабанли висвітлив окремі рішення ЄСПЛ, ухвалені 2025 року, зокрема, у справах:
– CANNAVACCIUOLO and OTHERS v. Italy, в якій ЄСПЛ констатував порушення ст. 2 Конвенції (права на життя), що полягало в систематичному багаторічному забрудненні в регіоні через незаконне видалення, захоронення або неконтрольоване залишення небезпечних, спеціальних і міських відходів;
– SEVERIN v. Romania, у якій постало питання щодо провокації злочину, з боку медіа;
– CAVCA v. the Republic of Moldova, що стосувалася використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій при притягненні особи до дисциплінарної відповідальності;
– TOTH AND CRIȘAN v. Romania, у якій ЄСПЛ констатував відсутність порушення ст. 8 Конвенції (права на повагу до приватного і сімейного життя) у відхиленні позову працівників поліції про дифамацію, поданого проти приватної особи за її публікацію у фейсбуці, що містила ім'я одного з поліцейських та їхнє фото, зроблене на вулиці під час виконання службових обов’язків;
– SAHINER v. Austria, у якій ЄСПЛ дійшов висновку, що відмова держави в дозволі змінити ім'я не є втручанням у право на приватне життя.
Із презентацією можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Oglyad_rish_ESPL_2025.pdf.
Лекція – https://www.youtube.com/watch?v=kmd5PYqB4L8.
Третю літню академію міжнародного права організували Програма підтримки ОБСЄ для України, Верховний Суд за підтримки Національної академії правових наук України та Української асоціації міжнародного права.
Захід, що тривав протягом 13–20 липня 2025 року, був присвячений питанням міжнародного правосуддя, взаємодії міжнародного і національного права, міжнародного гуманітарного права, міжнародного інвестиційного права; також було передбачено обговорення правових аспектів євроінтеграційних процесів.
