Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак виступила із доповіддю на семінарі для суддів апеляційних та місцевих загальних судів «Проблемні питання розгляду справ про поділ майна подружжя». Захід, організований Національною школою суддів України в межах періодичного навчання суддів з метою підвищення рівня їхньої кваліфікації, відбувся 11 вересня 2020 року.
Доповідачка звернула увагу на те, що з 8 лютого 2020 року запроваджені нові касаційні фільтри, і рішення у справах про поділ майна подружжя з ціною позову до 250 прожиткових мінімумів не підлягають касаційному оскарженню. Тому Ольга Ступак наголосила, що суди першої та апеляційної інстанцій повинні приділяти значну увагу забезпеченню єдності правових підходів при розгляді цієї категорії справ.
За словами Ольги Ступак, з практичної точки зору актуальним залишається питання розсуду суду щодо обрання конкретного способу і порядку поділу майна подружжя. Вона зазначила, що ч. 1 ст. 71 СК України залишає за судом дискреційні повноваження, тому, врахувавши обставини справи, суд може на власний розсуд вирішувати, наприклад, який автомобіль зі спільного майна подружжя віддати дружині, а який чоловіку. «Суд може у своєму рішенні не підтримати ні позицію позивача, ні позицію відповідача, а здійснити розподіл майна на свій розсуд виходячи з обставин справи», – уточнила доповідачка.
Вона навела конкретні приклади із судової практики, звернувши увагу на обставини, які можуть враховуватись у відповідних справах. Так, якщо подружжя ділить один автомобіль, то треба вирішити, кому його залишити, а кому присудити грошову компенсацію. В такому разі слід враховувати, хто з подружжя має право на керування автомобілем та, відповідно, може ним безпосередньо користуватися. Але бувають різні ситуації, і в одній справі автомобіль було поділено шляхом визначення по 1/2 його частки за кожним із подружжя та встановлено порядок користування автомобілем у певні дні тижня. «Якщо сторони готові в такий спосіб ділити майно і суд бачить, що цим вирішується спір, то може бути прийнято таке рішення», – пояснила Ольга Ступак.
Розповідаючи про поділ об’єктів нерухомості, вона звернула увагу на те, що коли поділити треба один об’єкт – квартиру чи будинок, який є єдиним житлом обох сторін, то цей об’єкт не можна передати комусь одному, а іншого позбавити житла. Тому при вирішенні такого спору можливо або виділення ідеальних часток, або визначення по 1/2 об’єкта за кожним з подружжя, навіть зі встановленням порядку користування майном, або поділ його в натурі, якщо це можливо згідно з висновком експерта.
Якщо вирішується питання про поділ рівнозначних об’єктів, наприклад, ділиться два автомобіля, треба враховувати, хто в повсякденному житті більше користується кожним із них. Коли обоє з подружжя користуються однаково обома автомобілями, можна врахувати те, за ким зареєстрований кожен з них.
Такий самий підхід може бути застосований і щодо поділу нерухомості. Суд має брати до уваги те, за ким зареєстроване право власності на об’єкт, але тут важливо ще й те, хто фактично проживає в ньому та користується цим майном. Ольга Ступак розповіла, що в одній справі треба було вирішити, кому з подружжя залишити будинок, а кому – квартиру, оскільки обидві сторони хотіли залишити за собою саме будинок. «Ми стали на сторону жінки, з якою залишилися проживати діти (цей будинок був їхнім зареєстрованим місцем проживання), застосувавши ч. 1. ст. 71 СК України, відповідно до якої суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення», – сказала вона.
За словами судді ВС, однією з обставин, що впливає на поділ нерухомого майна, може бути реєстрація та фактичне користування об’єктом одного з подружжя. Вона навела приклад, коли чоловік і дружина мали право власності на різні будинки і були відповідно у них зареєстровані. Але жінка у позові про поділ майна подружжя вимагала виділити їй саме той будинок, у якому проживав чоловік. Верховний Суд погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій, які залишили за кожною стороною об’єкти нерухомості, право власності на які були за ними зареєстровані та в яких кожен з них фактично проживав.
Із презентацією Ольги Ступак можна ознайомитися тут.
