Суддівська спільнота має консолідувати свої зусилля для того, щоб не допустити втілення законодавчих новел, які суперечать Конституції України і порушують засади судочинства. Про це член Вищої ради правосуддя Світлана Шелест сказала під час зустрічі з головами та заступниками голів місцевих загальних, господарських та адміністративних судів, яка відбулася за ініціативи Національної школи суддів України у форматі відеоконференції.
Світлана Шелест розповіла про головні функції та завдання Вищої ради правосуддя як ключового конституційного органу судової влади: «Ознакою правової держави є наявність органу суддівського врядування, який покликаний гарантувати незалежність судової гілки влади і захищати кожного суддю. Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за квотним принципом сформовано якісно новий орган. На сьогодні він повністю оновлений – із шістнадцяти делегованих членів одинадцять працюють близько одного року. Спектр наших повноважень широкий – питання суддівської кар’єри, дисциплінарної відповідальності суддів, забезпечення незалежності і авторитету правосуддя, нормативно-правова робота».
За словами Світлани Шелест, одним із пріоритетів у роботі ВРП є захист авторитету правосуддя та незалежності суддів. «З 2017 року до сьогодні до Вищої ради правосуддя надійшло понад півтори тисячі повідомлень суддів про втручання у їхню діяльність щодо здійснення правосуддя. Близько 1300 таких повідомлень ВРП розглянула і ухвалила відповідні рішення. В окремих випадках Вища рада правосуддя звернулась із заявами до високопосадовців щодо необхідності дотримання конституційних гарантій незалежності, недоторканності суддів, неприпустимості втручання у діяльність суду, посилення охорони судів. Позиція Ради зводиться до того, що органи державної влади і посадові особи не повинні вчиняти будь-яких дій, що підривають авторитет правосуддя, брати участь в інформаційних кампаніях, спрямованих на дискредитацію судової влади. Адже довіра і повага до суддів є гарантією ефективної системи правосуддя», – зазначила член ВРП.
Надзвичайно важливою, на її переконання, є робота Ради над консультативними висновками щодо законопроєктів. «Із серпня 2019 року суб’єктами законодавчої ініціативи до парламенту внесено 58 законопроєктів, які стосуються роботи судів чи статусу суддів. ВРП затвердила 42 консультативні висновки. З 2017 року до початку роботи Верховної Ради нинішнього скликання ВРП надала 56 висновків», – розповіла Світлана Шелест.
Вона наголосила, що в умовах безперервних змін законодавчої бази судам надзвичайно складно працювати, оскільки немає стратегічного бачення – у якому напрямі рухається судова реформа, чим мають увінчатися все нові й нові ініціативи.
Член ВРП акцентувала увагу на потребі відображення у законодавстві фахової точки зору суддівської спільноти. Для цього потрібно внести зміни до Регламенту Верховної Ради України та передбачити обов’язковість розгляду та врахування консультативних висновків ВРП під час ухвалення законопроєктів. Оптимальним було б надати ВРП право законодавчої ініціативи, адже у представників судової влади і ВРП є професійне бачення напрямів розвитку правосуддя. Зазвичай парламентарі майже не зважають на позиції суддівського корпусу, що призводить до погіршення доступу до правосуддя.
Світлана Шелест розповіла, що для акумулювання конструктивних пропозицій ВРП ініціювала створення робочої групи з удосконалення законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів. До неї планується залучити професійні та громадські об’єднання суддів, наукову спільноту та міжнародні організації, які співпрацюють з Україною у сфері права та судочинства.
Член ВРП також висловила вдячність суддівському корпусу за формування позиції щодо розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки: «Надзвичайно важливо, що суддівський корпус відгукнувся – понад двісті судів надіслали нам свої пропозиції та зауваження щодо проєкту, надали аналітику органи суддівського самоврядування, асоціації суддів. Ми узагальнили ці позиції і відповідно до рішення Ради надіслали до парламенту. Сподіваємося, що цього разу позицію суддівського корпусу щодо неприпустимості закріплення у законодавстві антиконституційних норм не проігнорують. Адже сама по собі реформа органів правосуддя не є суто антикорупційним заходом і має здійснюватися не тільки в інтересах боротьби з корупцією, а, головним чином, з метою вдосконалення й підвищення ефективності роботи судів, органів суддівського врядування, а отже, і державного апарату країни загалом», – наголосила Світлана Шелест.
Наостанок вона зауважила: «Ми маємо разом долати виклики. Для нас важливо консолідували свої зусилля, не бути байдужими до процесів законотворчості і відстояти позиції, щоб вкотре не були допущені помилки, які нашкодять суспільству. Майбутнє судової влади залежить від кожного з нас. Законодавчі зміни, які суперечать Конституції і порушують засади судочинства, неприпустимі».
