18–20 листопада 2020 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) традиційно провела Форум з питань інтелектуальної власності (ІВ) для суддів, який організував Судовий інститут ВОІВ у рамках співробітництва із судовими установами держав з усього світу.
Цьогоріч у дистанційному режимі понад сто учасників заходу мали змогу обмінятися досвідом із найбільш актуальних питань ІВ, що виникли у ході прискорення інноваційної діяльності та активізації транскордонного використання ІВ.
Заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов, який входить до складу судової палати КГС ВС для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством та багато років спеціалізується на розгляді саме цієї категорії спорів, відзначив важливу роль міжнародного Форуму та надзвичайну актуальність питань, які щороку на ньому порушуються. Адже саме на судові установи, які розглядають ІВ-спори, покладено обов’язок забезпечувати ефективний захист прав та охоронюваних законом інтересів сторін навіть в умовах правової невизначеності.
Під час форуму численні міжнародні експерти в галузі ІВ обговорили, зокрема, як суди оцінюють елемент патентоздатності у контексті патентів на фармацевтичні препарати, порівняльні підходи до оцінювання патентоздатності фармацевтичних інновацій, розбіжності між правовими системами, враховуючи різноманітні підходи до вирішення питань оцінки патентоздатності у фармацевтиці. На думку учасників дискусії, вирішення основоположної проблеми патентоздатності у фармацевтичному секторі значно полегшило б роботу щодо ухвалення рішень із патентних спорів. Судді вимушені розглядати складні технічні питання і приймати рішення у справах, які практично не мають правових прецедентів. При цьому низка політичних міркувань, пов’язаних із дослідженнями, розробленням і комерціалізацією лікарських засобів, призначених для лікування людей, а також із забезпеченням доступу споживачів до них, породжує підвищені сподівання і прискіпливу увагу до судових рішень та їх впливу на суспільство. У деяких випадках їх вплив виходить за межі національних кордонів, а деякі питання навіть стають предметом інтересу судів у всьому світі.
Звертали увагу експерти й на те, як судам розуміти й оцінювати винятки та обмеження в авторському праві щодо продуктів інформаційних технологій і цифрових продуктів у постійно мінливому технологічному ландшафті. Адже винятки й обмеження – це одна із найстаріших правових основ авторського права, і вони сформувалися ще в аналоговому світі. Проте, відповідно до інтернет-договорів ВОІВ, країни володіють розумною гнучкістю для реагування на зміни ситуацій шляхом поширення встановлених обмежень і винятків для цифрового простору, а також шляхом застосування нових обмежень і винятків залежно від обставин.
Ішлося на форумі і про вплив сучасних технологій на здійснення судочинства в умовах глобальної пандемії, зокрема, при розгляді справ з ІВ (онлайн-аналіз зразків, перехресний онлайн-допит експертів і свідків тощо). У ході засідання експерти поділилися останніми технічними досягненнями у судах, обговорили переваги й недоліки віртуального формату, нові підходи до судових засідань в онлайн-режимі, специфічні проблеми забезпечення доступу для громадськості та питання конфіденційності.
Актуальним є також питання щодо нетрадиційних товарних знаків. Підприємства виявляють усе більший інтерес до створення нетрадиційних або незвичних знаків для ідентифікації джерела своєї продукції чи послуг на ринку. Звуки, кольори, запахи, відеоролики, голограми і тривимірні знаки належать до сучасних форм товарних знаків, заявки на реєстрацію яких подаються у різних частинах світу і стають предметом обговорень і судових спорів. Учасники сесії на прикладах адміністративних і судових рішень у різних юрисдикціях обговорили, як установи ІВ та суди розглядають питання, що виникають під час прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації нетрадиційних товарних знаків.
Міжнародні експерти в галузі ІВ приділили увагу й питанню щодо вибору вигідної юрисдикції у багатоюрисдикційних ІВ-спорах. Глобальний характер і розміри ринків для технологічних продуктів призвели до багатоюрисдикційних патентних судових справ, пов’язаних із розбіжностями з приводу ліцензій FRAND. Патентні спори були зосереджені переважно у телекомунікаційній галузі, а на сьогодні вони спостерігаються і в інших галузях. Обговорюючи специфіку багатоюрисдикційних спорів, експерти звернули увагу, зокрема, на наявність глобальних засобів судового захисту, коли спір стосується глобального патентного портфеля, і взаємозв’язок між паралельними засіданнями в іноземних юрисдикціях.
