19 лютого 2021 року на базі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України спільно з Національним офісом інтелектуальної власності, ГО «Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності» та юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка в онлайн-режимі відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності: реалії та перспективи».
У роботі заходу взяли участь близько 40 представників судово-експертних установ, суддів, вчених, фахівців у сфері інтелектуальної власності (ІВ), науково-педагогічних працівників та аспірантів з України, Великобританії, Чехії, Білорусі й Азербайджану.
Верховний Суд представляли заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов і суддя цього суду Ігор Бенедисюк, які спеціалізуються на розгляді справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством.
Звертаючись до учасників конференції з вітальним словом, заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов наголосив на актуальності порушеної тематики: «Дуже приємно, що такі питання все більше привертають увагу, адже це свідчить про хороші перспективи як для майбутнього нашої економіки, так і для України загалом». Спікер зазначив, що судова практика і практика судових експертиз послідовно розвиваються. Якщо колись усе починалося з порівняння етикеток, схожості чи тотожності, то тепер уже замислюємося над питаннями про штучний інтелект. І хоча сьогодні ще немає судової практики з цього питання, проте потрібно готуватися заздалегідь.
Водночас Богдан Львов наголосив, що зі зростанням складності судових спорів підвищуються і вимоги до спеціальних знань, до застосування їх експертами, до самих експертів, до їх висновків та мотивування цих висновків: «Для суду існує два важливих компоненти – правильно і повно зібрати матеріал для фактичного дослідження, а для експертів – дослідити всі наявні фактичні обставини та обґрунтувати свій висновок. Судова практика часто стикається з тим, що, на жаль, не доводиться вірити експертам лише на слово, тому висновки мають бути ґрунтовно вмотивованими». Наостанок очільник КГС ВС побажав учасникам плідної роботи, продуктивної дискусії та висловив сподівання, що набуті знання найближчим часом будуть відображені у конкретних справах.
У свою чергу суддя КГС ВС Ігор Бенедисюк відзначив унікальність заходу, адже попри нинішні непрості реалії вдалося одночасно в одному місці об’єднати настільки велику аудиторію фахівців і тих, хто на професійній основі цікавиться питаннями ІВ. «Важливість експертизи об’єктів ІВ завжди була у фокусі уваги насамперед господарського суду, а зараз – КГС ВС. На жаль, ще не створений Вищий суд з питань ІВ, проте дуже сподіваюся, що найближчим часом він все ж таки запрацює і також буде приділяти прискіпливу увагу цим питанням. Зараз майже немає справ, де б не було експертизи, а в деяких справах їх буває навіть до п’яти. Минуло немало часу відтоді, як самі сторони отримали можливість призначати експертизи і надавати ці висновки. Проте, на превеликий жаль, дуже часто такі висновки залежать від того, хто за ними звернувся. Тому настав час працювати над розробкою самих методик проведення експертиз для того, щоб все-таки результати експертиз не залежали від того, яка сторона звертається за цією експертизою», – наголосив спікер.
Суддя КГС ВС зауважив, що існує не лише проблема експертних досліджень, але є й проблеми в судах, як правильно поставити питання для проведення експертизи. Особливо гостро це питання постало відтоді, коли суд сказав, що він не має права перебирати на себе функції експертів. Водночас ми вже дійшли до того, що судді виносять на розгляд експертів правові питання, які мали б вирішувати самі (наприклад, що у нас є фірмовим найменуванням). І експерти дають відповідь на питання попри те, що на нього мав би відповісти суд. Водночас є дійсно складні питання, де без фахового висновку експертів не обійдешся, зокрема, наприклад, при дослідженні винаходів (особливо це стосується лікарських засобів, формул, форм засобів захисту рослин тощо), де висновок експертизи має досить ґрунтовну основу і від нього залежить рішення суду.
Доповіді спікерів стосувалися тематичних напрямів: судова експертиза в галузі промислових зразків з урахуванням нововведень; висновок судової експертизи і висновок експертів Укрпатенту (спільне і відмінне); правова охорона торговельних марок і промислових зразків – особливості судової експертизи; рецензія на висновок судового експерта; особливості призначення судових експертиз; залучення до проведення експертиз спеціалістів; судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності в мережі «Інтернет» тощо.
Учасники конференції розглянули багато інших важливих питань у сфері ІВ. Під час практичної частини доповідачі розповіли та продемонстрували принципи роботи штучного інтелекту та нейронних мереж.
