На цьому член Вищої ради правосуддя наголосила під час обговорення законопроєктів №№ 5231, 5231-1 на розширеному засіданні підкомітету з питань правосуддя Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроєктом № 5231 пропонується визначити: порядок проведення з’їзду суддів України та прийняття на ньому рішень з кадрових питань; запровадження механізму дистанційного електронного голосування з кадрових питань на з’їзді суддів України, в якому братимуть участь всі діючі судді; основні правила та процедури дистанційного електронного голосування на з’їзді суддів України. Законопроєктом № 5231-1 крім зазначеного ще й встановлюється відповідальність за втручання у вільне волевиявлення суддів та забезпечення таємності їх волевиявлення.
Оксана Блажівська повідомила, що Вища рада правосуддя у консультативному висновку не підтримала законопроєкти з огляду на неприйнятність їх положень.
Зокрема, вона зазначила, що законопроєкти викликають багато питань, на які немає чіткої відповіді, в тому числі щодо гарантій забезпечення таємниці при запровадженні дистанційного голосування суддів.
«Ця ідея є передчасною, оскільки немає жодних технічних тестувань, жодних гарантій та фінансових розрахунків. Не відомо, наскільки складним для судової системи стане фінансове забезпечення цього процесу. Як зберегти таємницю голосування? На сьогодні процедури голосування не є поіменними чи відкритими. Із ключових питань проводиться таємне голосування для того, щоб потім не було маніпулювання та тиску на суддів», – аргументувала свої застереження Оксана Блажівська.
Вона також звернула увагу, що законопроєктом № 5231-1 передбачено створення спеціального онлайн-сервісу, за допомогою якого відбуватиметься дистанційне голосування суддів. Таємність волевиявлення суддів у такому разі забезпечуватиметься протоколом таємного голосування (криптографічний протокол, що включає набір криптографічних алгоритмів, для реалізації безпечного таємного електронного голосування через мережу Інтернет за допомогою комп’ютерів), оскільки таємність голосування не може бути забезпечена при використанні для голосування засобів кваліфікованого електронного підпису судді.
Щодо норми, якою пропонується встановити, що дистанційне електронне голосування відбувається шляхом проставлення кваліфікованого електронного підпису судді, Оксана Блажівська зазначила, що неможливість уникнення ідентифікації особи шляхом видачі спеціального кваліфікованого електронного підпису судді без зазначення прізвища, імені, по батькові судді, лише з можливістю визначення кількості суддів, які зареєструвалися та проголосували, саме по собі вже порушує принцип таємності голосування.
Вона наголосила, що запропонована процедура голосування не гарантує захисту від втручання у процес сторонніх осіб, оскільки такий ідентифікатор можливо розшифрувати, витративши певний час. Порушення таємниці голосування може спричинити ризик втрати гарантій незалежності суддів, що в подальшому може призвести до тиску та втручання в діяльність судді через маніпулювання його вибором. Запропоновані законопроєктами новели містять ризики втручання в запропоновану систему голосування її розробників та осіб, які мають забезпечувати її технічну справність тощо.
При цьому не передбачено жодної відповідальності осіб, які, зокрема, в силу посадових обов’язків чи професійних знань і навичок будуть мати можливість доступу до електронного сервісу, за допомогою якого буде здійснюватися голосування (особи, які здійснюватимуть технічне супроводження процесу голосування та підрахунку голосів інших осіб), за перешкоджання здійсненню вільного волевиявлення суддею під час голосування, втручання в роботу онлайн вебсервісу, фальсифікацію результатів голосування, порушення таємниці голосування, підкуп тощо.
«Законодавець не регулює відповідальність осіб, які записують інформацію, зберігають таємницю, інших технічних осіб, які долучені до цього процесу. Їхня відповідальність, має бути визначена на законодавчому рівні», – наголосила Оксана Блажівська.
Водночас законотворці пропонують запровадити відповідальність судді (за втручання у процес голосування іншими суддями, голосування замість іншого судді, передачу засобу кваліфікованого електронного підпису судді іншій особі). «Зміни в частині підстав для відповідальності суддів є неприпустимими. Ми не можемо розширювати чинні норми, які стосуються дисциплінарної відповідальності суддів», – зазначила Оксана Блажівська.
«На сьогодні ми не побачили жодного обґрунтування, яке б давало можливість Вищій раді правосуддя схвалювати цей законопроєкт», – зауважила Оксана Блажівська.
У висновку ВРП зазначила, що передбачені законопроєктами зміни можуть призвести до негативних наслідків, оскільки їх положення не містять чіткого алгоритму застосування, можуть унеможливити проведення з’їзду суддів, що, у свою чергу, зупинить кадрові призначення до Вищої ради правосуддя, Конституційного Суду України, Ради суддів України.
