Хмельницький апеляційний суд ухвалив нове рішення у справі за позовом жителя м. Хмельницького до сусідів, що затопили його квартиру: стягнув з них на його користь солідарно 21 584 гривні майнової та 3000 гривень моральної шкоди й судові витрати. Таким чином Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу адвоката позивача.
Мешканець багатоповерхівки виявив залиття квартири торік 1 березня. Вода від сусідів поверхом вище залила стелю й стіни помешкання та спричинила коротке замикання.
Комісія ОСББ дійшла висновку, що причиною залиття є вихід з ладу гнучкого шланга, який з`єднує систему гарячого водопостачання та душову кабіну й встановлений власниками квартири. Усі пошкодження описали в Акті про залиття. Власники квартири, з вини яких сталося затоплення, підписувати документ відмовилися, як і відшкодовувати збитки. Відповідно до висновку експерта, розмір майнової шкоди склав 21 584 гривні.
Власник подав позов до суду та просив стягнути із сусідів завдані матеріальні збитки та 10000 гривень моральної шкоди. Проте Хмельницький міськрайонний суд у позові відмовив. Виходив з того, що позивач не довів заподіяння шкоди унаслідок залиття квартири з вини відповідачів (сусідів), оскільки Акт складали члени комісії, які не є фахівцями у будівельно-технічній галузі.
Адвокат в інтересах власника затопленої квартири подав апеляційну скаргу й просив скасувати рішення місцевого суду та задовольнити позов. Серед іншого вказав, що фахівець у будівельно-технічній галузі – експерт, який був залучений до оцінки пошкоджень. А також зазначив, що у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, за якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди. Однак, обставину заподіяння шкоди майну власника квартири внаслідок її залиття, сусіди не спростували.
Самі ж відповідачі наполягали, що члени комісії склали акт про залиття у незаконний спосіб й не мали ні знань, ні повноважень, щоб робити висновки про причини залиття квартири. На їхню думку, ніякого затоплення взагалі не було, позаяк протікання було незначним і вони одразу перекрили подачу води.
Апеляційний суд визнав, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону. Колегія суддів зауважила: Акт про залиття квартири – це первинний документ, що засвідчує факт певної події, учасник справи також має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Суд встановив, що висновок експертного дослідження складений на замовлення позивача особою, яка є судовим експертом і має право на здійснення такого виду експертизи на підставі свідоцтва, виданого Міністерством юстиції України.
«Отже, факт залиття квартири, власником якої є позивач, підтверджується Актом № А-1-2023 про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 01.03.2023 та висновком експерта від 25.05.2023, в описовій частині якого вказано, що при візуальному обстеженні квартири було встановлено пошкодження конструктивних елементів та опоряджувальних покриттів, які викликані дією води (залиттям), що відповідно до статей 77, 78 ЦПК України є належними і допустимими доказами», – йдеться у постанові Хмельницького апеляційного суду.
На думку колегії суддів, власник квартири (позивач) довів факт залиття, розмір завданої шкоди, протиправність дій сусідів, які не спростували своєї вини у заподіянні збитків та їх розмір.
З постановою апеляційного суду у справі № 686/16809/23 можна ознайомитися у ЄДРСР.
